Банк адаптованих і успішних освітніх технологій, запроваджених у освітній діяльності закладу

Савченко С.М.

У своїй роботі використовує такі новітні педагогічні технології :

1. Проектна технологія (авт. Джон Дьюї, В.Х. Кілпатрик).

Позитивні моменти: викликає інтерес до навчання, учні самостійно досдіджують, здобувають нову інфомацію, аналізують, роблять висновки, виготовляють певний «навчальний продукт» та презентують його, оцінюють свою роботу та роботу учасників групи (здебільшого позитивно),вчаться співпрацювати у колективі (групі, парі), довіряти, поважати один одного, цінувати думку товариша, бути толерантними, не висміювати невдачі однокласників, а допомогти їх подолати .

2. Технології критичного мислення (авт.Чарлз Темпл, Джінні Стілл, Куртіс Мередіт).

У роботі використовую такі стратегії: «Асоціативний кущ» (слово та асоціації до нього). « Сенкан» (п ‘ятиряддя), « Шкала дискусій» (позитивний та негативний погляд на проблему), «Кола Вена» (порівняння предметів, явищ, математичних понять), «Читання з позначками» («+» - знаю, « - « - не знаю, «!» - зацікавило, здивувало), «Взаємні запитання» ( читання тексту частинами, постановка запитань один одному, в парах, групах, пара – парі, група – групі), «Кероване читання з передбаченням» (передбачення змісту тексту за заголовком, малюнками, опорними словами, прислів’ями), стратегія « Порушена послідовність» (робота в парах, групах), «Семантична карта» або «Таблиця ЗХД»( «Знаю», «Хочу дізнатися», «дізнався»), « Шість капелюхів» Едварда де Боно (шість запитань до тексту, робота в малих групах), стратегія «Ромашка Блума» ( шість запитань до тексту на пелюстках ромашки, робота в групах).

Застосовую під час всіх уроків відповідно до певної теми, типу уроку (крім уроків контролю та перевірки знань учнів), етапу уроку.

Під час виховних годин при роботі з текстами В.О. Сухомлинського, що мають виховний вплив на учнів.

Позитивні моменти: такі стратегії викликають інтерес учнів до навчання; бажання глибше зрозуміти інформацію; вчитися дискутувати, висловлювати, аргументувати, доводити власні думки; слухати і цінувати думку товариша; самостійно здобувати знання; виокремлювати головне серед другорядного; передбачати події за певними ознаками; робити висновки; сприяють позитивному інтелектуальному та емоційному розвитку; вчать співпрацювати в колективі, групі, парі; бути толерантними до інших; можлива диференціація за розумовими можливостями (жодна дитина не ізольована, є активним учасником освітнього процесу, виконує завдання за розумовими можливостями).

3. ІКТ технології.

Використовую на будь – якому етапі уроку відповідно до теми та типу уроку:

  • під час перевірки домашнього завдання;
  • актуалізації знань;
  • вивчення нового матеріалу;
  • закріплення, повторення вивченого;
  • контролю;
  • оцінювання

Використовую ІКТ як засіб мультимедіа під час виховного процесу, а саме під час виховних заходів з учнями та під час батьківських зборів (перегляд відеороликів та презентацій до тематики виховних заходів та батьківських зборів).

Позитивні моменти: демонстрація навчальних відеороликів, відеофільмів, мультфільмів, презентаціїй з метою мотивації учнів до вивчення тої чи іншої теми; урізноманітнення форм роботи; різностороннього опрацювання об’єкту, який вивчається; подання додаткової інформації щодо теми уроку чи виховного заходу; швидкої перевірки знань з певного предмету та теми; проведення онлайн – олімпіад та конкурсів, для психологічного налаштування учнів до уроку (Вправа «Смайлик уроку»).

4. Освітня форма «Перевернуте навчання» (учні мають підготувати наперед певну частину матеріалу, який буде опрацьовуватися під час майбутнього уроку чи виховного заходу; поставити багаторівневі запитання; на джерела, які необхідно використати, вказує вчитель).

Використовую для підготовки до уроків природознавства, літературного читання, «Я у світі», «Основи здоров’я».

Позитивні моменти:

  • від пасивного спостерігача учні стають активними учасниками освітнього процесу;
  • вчаться самостійно шукати та опрацьовувати потрібну інформацію;
  • виокремлювати головне від другорядного;
  • розуміти переглянутий та прочитаний матеріал;
  • аналізувати, порівнювати, робити висновки;
  • ставити багаторівневі запитання.

5.Прийоми та методи особистісно орієнтованого навчання (авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності.

Основа: рівність у спілкуванні вчителя та учня, партнерські відносини під час спільної діяльності.

Під час освітнього процесу створюю оптимальні умови для розвитку кожної дитини, незалежно від її нахилів та розумових здібностей, шляхом підбору необхідних методів, прийомів, форм роботи, застосовую диференціацію.

6. «Крок за кроком» (Ранкові зустрічі)

Проводжу здебільшого на початку робочого дня. Налаштовую на створення позитивної атмосфери дня, психологічно налаштовую учнів до освітнього процесу, обмінюємося інформацією дня, обговорюємо питання, які необхідно вирішити у класі «сьогодні», розвиваю почуття колективного духу, створюю атмосферу толерантного ставлення один до одного.

Шевченко Я. Г.

Технології якими користуюсь:

Інтерактивні:

  • «Мікрофон»;
  • «Мозковий штурм»;
  • «Незакінчене речення»;
  • мультимедійна технологія;
  • піктографічна технологія;
  • сторітелінг

Інклюзивне навчання

Методи формування свідомості: бесіда, приклад, пояснення, переконання.

Методи організації діяльності та формування суспільної поведінки особистості: привчання, виховні ситуації, приклад.

Методи мотивації та стимулювання: вимога, громадська думка, заохочення, переконання.

Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.

Спеціальні методи: супровід.

Також використовую і традиційні методи навчання і виховання: словесні (бесіди, розповіді); наочні (ілюстрація, демонстрація); практичні (ігри, праця).

Особливе місце в моїй роботі із учнем з ООП займає арт-терапія, як педагогічний напрямок пов’язаний з закріпленням психічного здоров’я дитини, що виконує психогігієнічні і корекційні функції. Адже творчість, як відомо, володіє цілющою силою. Арт-терапевтична робота допомагає мені викликати у дитини позитивні емоції та в подоланні апатії і безініціативності, сформувати більш активну життєву позицію.

  • Ниткографія;
  • пальчикові розфарбовки;
  • ліплення;
  • завдання з графомоторики.

У вивченні математики помічниками для мене є звичайна рахівниця, роздатковий матеріал, який можна торкатися, змінювати положення (прищіпки, палички) та методика «Нумікон» (У Нуміконі числа від 1 до 10 представлені пластмасовими формами-шаблонами різного кольору, завдяки чому числа стають доступними для зорового і тактильного сприйняття).

Вагомими джерелами для оцінювання прогресу дитини у школі є записи спостережень у класі, записи життєвих випадків, зразки дитячих робіт. Саме тому в своїй роботі я використовую такі методи:

  • портфоліо (інноваційна форма оцінювання та накопичення інформації. Являє собою зібрання робіт учня, які забезпечують бачення слабких та сильних сторін. Демонструє зусилля, динаміку і досягнення учнів у різних сферах);
  • спостереження (ведення щоденника спостережень).

У своїй роботі використовую ще такі методи як казкотерапія (встановлення зв’язку між казковими подіями і поведінкою в реальній дійсності) та створення ситуації успіху ( цілеспрямоване організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності).

В інклюзивному класі застосовую тимбілдінг (з англ. «team» (команда), «building» (побудова, утворення)) заходи спрямовані для взаємної емпатії та згуртування дитячого колективу.

  • «Наше коло мов сім’я»;
  • «Мене непокоїть те, що в коробці»;
  • «Правда-брехня»;
  • «Чарівник»;
  • «Квадрат».

Як вчитель початкових класів в своїй роботі я застосовую різні типи нестандартних завдань, вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення, збагачення навчального матеріалу завданнями з логічними навантаженням, використання цікавинок на уроках (завдання інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі-жарти, ігрові вправи, тематичні загадки, ребуси, кросворди).

Навчальний процес стараюся зробити осмисленим, творчим, активізувати пізнавальну діяльність учнів.

На уроках української мови використовую графічні організатори:

  • схеми-«павутинки»;
  • ланцюжки послідовності;
  • «знаємо – дізналися – хочемо дізнатися».

На уроках читання дітям подобаються такі вправи:

  • «Бджілка»;
  • « Дощик»;
  • «Розвідники»;
  • «Детектив»;
  • «Засічка – кидок»;
  • «Буксир»;
  • «Актори».

На уроках української мови і математики в режимі онлайн використовую інтернет платформи «Пустунчик», «Learning.ua», «Vchy.com.ua». Саме там розміщені інтерактивні завданнями, цікаві задачі, ігри

Бабій О. І.

Методична проблема роботи вчителя: "Використання опорних схем з метою розвитку мовленнєвої компетентності учнів на уроках української мови."

Щоб діти навчилися спілкуватися, їх треба навчити говорити. Дуже часто у дітей занадто бідний словниковий запас. Тому його треба розширювати, поповнювати, пояснювати значення різноманітних слів і висловів та вчити їх застосовувати.

Приклади використання опорних схем:

Складові схеми слів: Показуємо картку односкладового слова і кажемо: «Придумай слово на один склад ( два, три склади).

Звукові схеми слів: Показуємо картку, на якій записано звукова модель слова і кажемо: «Придумай слово, до якого складено таку схему».

Тематичні групи слів розміщуємо на стіні слів. До кожного слова є малюнок. Вчитель читає кожне слово, діти повторюють за ним. Вводимо слова в речення. Зразок речення дає вчитель. Наприклад: Дівчинка займається гімнастикою. Сергійко виконує гімнастичні вправи. Я люблю художню гімнастику. Діти складають речення , використовуючи свої імена, просимо висловлювати своє ставлення до чогось, про що говоримо.

Складіть речення з опорою на схему зі словами – питаннями: Хто? Що робить? На чому?( Оленка сидить на стільчику. Ваня грає на баяні.)

Робота з деформованим реченням: Діти працюють у парах або малих групах. Кожна група отримує конверт, у якому картки зі словами. Перечитуємо всі слова. Складаємо з них речення. Зачитуємо.

Вправляння у використанні сталих висловів. Щоб маленьким учням було веселіше заучувати певні вислови практикую гру «Папужка». Я говорю: «Повторіть, як папужка, такі слова (наприклад) « дай мені, будь ласка». Діти повторюють, їм весело. А я слідкую спочатку за тим, аби правильно вимовляли. Пізніше ці слова, вислови, словосполучення, речення тренуємося використовувати у певних мовних ситуаціях.

Використання певних сталих висловів для формування речень для діалогів. (Що казати на початку зустрічі, у кінці, …) Перепрошую, допоможіть мені, будь ласка, … Я міркую так. Василько вчинив правильно, тому що …

Використання термінологічної лексики. Наприклад: додати, плюс, збільшити, об′єднати, разом, всього, сума . Діти мають чути ці різноманітні слова від вчителя та активно послуговуватися ними в своєму мовленні.

Опиши те, що зробив (намалював)за планом: Що це? Для чого це потрібне? Як (де) його можна використати? Чому саме такого кольору?

Варанова Л.В.

Технології кооперативного навчання

Кооперативна форма навчальної діяльності – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Коопероване навчання відкриває для учнів можливість співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь.

Інтерактивна вправа «Карусель».

Учні розміщуються у два кола обличчям один до одного. Протягом певного часу кожна пара обмінюється інформацією, власними думками, потім учні зовнішнього кола роблять «один крок» — пересідають по колу до наступного партнера. Можна запропонувати учням одного кола підготувати питання за темою, працювати за схемою «запитання—відповідь» тощо.

Нікітченко Л. І.

Досконало володію такими інноваційними методами і формами роботи як робота в групах, парах, презентації, дискусії, мозковий штурм, дослідження, незакінчене речення, «снігова куля», метод ПРЕС, художнє гроно…

У своїй роботі використовую ІКТ, а саме презентації,створення проектів, мемів, електронні словники, довідники, енциклопедії, віртуальні подорожі, перегляд фото, ілюстрацій, виконання тестових завдань онлайн

Трибулько Л. Л.

Використання педагогічних технологій, форм і методів роботи:

  • інтерактивного навчання;
  • критичного мислення;
  • пояснювально- ілюстративних методів;
  • сторітелінгу;
  • креативного навчання;
  • перевернутого і змішаного навчання.

Застосовуючи ці методи, прийоми, ідеї педагогічних технологій, проектую такі якості особистості: фантазію, ініціативу, непересічність, наявність власної точки зору.

Для самостійного вивчення теоретичного матеріалу пропоную відеоуроки, презентації, звертаю учнів до критичних статей, іншої довідкової літератури.

Заохочую до створення буктрейлерів, власних відео, аудіокниги, буклетів, групових і індивідуальних збірок.

Бесіди, дискусії, рольові ігри, які застосовую у своїй діяльності, знижують стомлюваність учасників освітнього процесу, знімають перенапругу, створюють комфортні умови навчання.

На уроках використовую такі види творчих розповідей:

  • на тему, запропоновану учителем;
  • за планом;
  • за запропонованим початком;
  • за опорними словами;
  • власні висловлення про життя персонажа, про подію;
  • складання творчої розповіді за прислів'ям, за малюнком, за картиною;
  • розповідь - роздум;
  • есе, етюд.

Маркушева І. О.

Технології кооперативного навчання. Кооперативна форма навчальної діяльності – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

Інтерактивна вправа «Спільний проєкт».

Групи працюють над виконанням різних завдань однієї теми. Після завершення роботи кожна група презентує свої дослідження, в результаті чого всі школярі знайомляться з темою в цілому.

Лунгол І. В.

Під час роботи над даною проблемою використовую як класичні, так і сучасні форми, методи, прийоми, технології навчання:

  • Дидактичні ігри
  • Проблемний метод
  • Навчальну дискусію
  • Мозковий штурм
  • Мікрофон
  • Дослідник
  • Рольові ігри
  • Розігрування ситуації
  • Робота в парах
  • Робота в малих групах
  • Математична розминка.

Планую використовувати:

  • Технологію «перевернутий клас» (учитель надає навчальний матеріал для вивчення вдома, а на уроці проводить практичне засвоєння знань учнів)
  • Технологію кооперативного навчання (форма організації навчання в малих групах учнів, обʼєднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано,через завдання, якими він спрямовує діяльність групи)

Жосан О. А.

Продовжуючи працювати над проблемою «Використання ігор на уроках математики з метою розвитку обчислювальної компетенції» ставлю перед собою завдання:

  • формувати в учнів математичні знання та вміння на уроках та позаурочний час;
  • сприяти інтелектуальному розвитку здобувачів освіти, їхньому логічному мисленню,пам’яті, умінню аналізувати, синтезувати, узагальнювати;
  • вчити здобувачів освіти самостійно здобувати математичні знання з метою їх реалізації у повсякденному житті, під час вивчення інших предметів та у подальшому навчанні;
  • формувати ціннісне ставлення особистості до здобуття знань.

Для виконання цих завдань використовуватиму математичні естафети, цікаві віршовані задачі, математичні пазли, ланцюжки, завдання від казкових героїв, бліц – тести, кейс – метод, уроки на свіжому повітрі, завдання з використанням кубиків ЛЕГО, сторітелінг, дослідницькі роботи в парах та групах.

Шевченко Т.О.

Використання інноваційних та ігрових технологій на уроках. Вид гри- вікторини, або гра переможців з використанням кросвордів, анограм та шифрограм. Ще - комунікативні ігри (Конверт життєвих ситуацій; Комплімент; Вітання.)

Дейкун Т.В.

Технології на уроках зарубіжної літератури:

  • інтерактивні: колективно-групові форми роботи дискусійного характеру;
  • технологія опорних схем (створюються впродовж уроку);
  • технологія рівневої диференціації навчання на основі обов'язкових результатів;
  • технологія колективного способу навчання (спілкування, обговорення певного тексту, запитання,завдання);
  • технологія розвитку критичного мислення (етапи: актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія (творчі завдання);
  • ігрові технології: кросворди, ребуси, вікторини і т. п.

Третяк Н.О.

  • YouTube (відеохостинг), Google Classroom - організація навчання, шляхом розміщення відео та аудіо контенту, презентацій, створення завдань для учнів. Feedback.
  • Google Forms - створення опитувань, вікторин та тестів.
  • Google Малюнки для створення схем, діаграм та малюнків.
  • Використовую готові та створюю власні інтерактивні завдання у сервісі Learning Apps та створюю онлайн вікторин у сервісі Kahoot. Використовую платформу Podomatic для створення подкастів.
  • Користуюся платформою "На Урок" для створення власних або використання готових тестів. Сервіси Zoom та Skype використовую для організації відеоуроків та надання консультацій до ЗНО.

Усова Н.М.

Щоб зацікавити учнів у вивчені англійської та німецької мови, на уроках я застосовую інтерактивні технології, ІКТ, ігрові технології та проектні.

Інтерактивні технології. Головна ідея інтерактивних технологій – під час навчання йде процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Ігрові технології. Унікальність гри забезпечує можливість зробити цікавою і захоплюючою буденні навчальні кроки. Гра складається з запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації. Гра сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином матеріал, який засвоюють учні проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність та інтерес у навчальний процес. Саме ігрові технології є тією формою навчання, що сприяють практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

Проектне навчання. За визначенням Buck Institute for Education, проектне навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та навички. Оскільки навчання – це соціальна активність, яка відбувається в межах учнівських груп, культури та минулого досвіду, через проектне навчання учні мають можливість використовувати не лише знання з навчальних дисциплін, а й вчитися вести перемовини, ухвалювати спільні рішення, нести відповідальність відповідно до ролі в навчальній команді й разом інтерпретувати результати своєї діяльності.

Інформаційно – комунікаційні технології. Основна ідея цієї технології базується на положенні про те, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу зацікавити учнів, зробити урок захопливим, яскравим, емоційно насиченим та сприяти ефективнішому навчанню школярів. Учні мають змогу слухати, чути, аналізувати, висловлювати власні думки про вивчений матеріал, розвивати практичні навички користування сучасними ІКТ із метою розв'язання життєвих та навчальних завдань.

Таровик О. І.

Освітні технології для вивчення математики в 6 класі та інформатики в 2-3, 8-11 класах

1) за способом, методів і засобів навчання:

  • Репродуктивні;
  • Пояснювально-ілюстративні;
  • Програмованого навчання;
  • Проблемного навчання;
  • Розвивального і саморозвиватися навчання;
  • Ігрові;

2) на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів:

  • Ігрові технології;
  • Проблемне навчання;

- Технологія інтенсивного навчання на основі конспектів опорних сигналів В. Ф. Шаталова

Суть. Принципи технології інтенсифікації навчання В. Шаталова: багаторазове повторення; обов’язковий поетапний контроль; високий рівень складності; блочне вивчення матеріалу; динаміка діяльності; використання опор, орієнтовної основи дій.

Особливості змісту (за Г. Селевко): матеріал подається великими дозами; поблочне структурування матеріалу; оформлення навчального матеріалу у виді опорних схем-конспектів; опорний конспект є наочною схемою, на якій подано інформацію, яку необхідно засвоїти. Він є своєрідною конструкцією системи взаємопов’язаних символів як замінників системи фактів, понять, ідей, наділених певним смисловим значенням.

Технологічні етапи:

перший – вивчення теорії у класі (пояснення біля дошки з допомогою крейди, наочності, ТЗН; повторне пояснення за опорним конспектом – кольоровим плакатом; короткий огляд за плакатом; індивідуальна робота учнів над своїми конспектами; фронтальне поблочне закріплення матеріалу за конспектом);

другий – самостійна робота вдома (опорний конспект + підручник + допомога батьків);

третій – перше повторення – фронтальний контроль засвоєння конспекту (усі учні відтворюють конспект по пам’яті; учитель перевіряє роботи в міру поступлення; одночасно йде “тихе” і магнітофонне опитування; після письмової роботи – опитування вголос);

четвертий – усне проговорювання опорного конспекту (це необхідний етап мовленнєвої діяльності при засвоєнні, що реалізується під час різних видів опитування);

п’ятий – друге повторення: узагальнення і систематизація (уроки взаємоконтролю; публікація списку залікових питань; підготовка; використання усіх видів контролю (біля дошки, тихе, письмове опитування тощо); взаємоопитування та взаємодопомога; ігрові елементи (змагання команд, розв’язування ребусів тощо).

Прогнозовані результати: формування системи знань, умінь, навичок; навчання всіх дітей незалежно від індивідуальних даних; прискорене навчання.

3) на основі ефективності організації та управління процесом навчання:

- Технології диференційованого навчання (В. В. Фірсов, Η. П. Гузик)

Суть. Технологія передбачає уведення двох стандартів: обов’язкової загальноосвітньої підготовки (базовий рівень обов’язкового мінімального засвоєння знань всіма школярами); підвищеної підготовки (додатковий рівень визначає глибину оволодіння змістом навчального предмета здібними та працелюбивими учнями). Простір між ними заповнюється діяльністю, що забезпечує поступове та різнорівневе опанування навчального матеріалу, вибудуваному на основі запланованих обов’язкових результатів навчання. Останні мають бути доведені до учнів завчасно, зрозумілі й доступні абсолютній більшості. Проходження базового рівня виступає передумовою навчання за додатковими, підвищеними стандартами. Навчальний процес здійснюється на індивідуально та максимально посильному для учнів рівні.

Характерні риси технології (за Г. Селевком): блочна подача матеріалу; робота з малими групами на декількох рівнях засвоєння; наявність навчально-методичного комплексу (банк завдань обов’язкового рівня, система спеціальних дидактичних матеріалів, виокремлення обов’язкового матеріалу в підручниках, завдань обов’язкового рівня в задачниках).

Основна умова рівневої диференціації – систематична повсякденна робота щодо попередження й усунення прогалин у засвоєнні матеріалу шляхом організації перездачі заліків. Система контролю та оцінювання навчальних досягнень передбачає: тематичний контроль; повну перевірку обов’язкового рівня підготовки; відкритість взірців перевірочних завдань обов’язкового рівня; виставлення оцінки методом складання (загальний залік = сума окремих заліків); подвійність в оцінці обов’язкового рівня (зараховано – незараховано); підвищення оцінки за досягнення вищі за базовий рівень; “закриття” проблем (доздача, а не перездача); можливість “дрібних” заліків; кумулятивність підсумкової оцінки (річна оцінка виставляється на основі отриманих).

Прогнозовані результати: досягнення всіма дітьми обов’язкових планованих результатів навчання з урахуванням рівня розумового розвитку.

- Комп'ютерні (інформаційні) технології

Соколенко Є.М.

1. Технологія критичного мислення.

Актуальність теми. Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є використання інноваційних технологій навчального процесу. Їх використання допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання. Це й зумовлює необхідність для вчителя самому постійно вчитися. Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей.

Завдання: Застосування технології розвитку критичного мислення — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля.

Мета: Створення кофортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність, розвиток творчих здібностей.

2.Технологія проблемно-діалогічного навчання

Завдання: навчити учнів вчитися, сформувати позитивну мотивацію учіння, різнобічні пізнавальні інтереси, здатність до свідомого і самостійного засвоєння знань і умінь в умовах проблемної ситуації

Мета: при використанні проблемно-діалогічного навчання, є те, щоб ставити учнів перед необхідністю вирішувати нові, нестандартні задачі або поставлені перед ними проблеми, життєву важливість і значення яких вони усвідомлюють. Завдяки застосуванню провідного методу навчання, в учнів розвивається уміння орієнтуватися в нових умовах, комбінувати запас наявних знань і умінь для пошуку нових. Причому, обов’язковою умовою застосування цього методу буде діалог, який передбачає зворотній зв'язок між учителем та учнями.

3. Проектні технології.

Основні завдання.

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).

3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницьки ми прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Мета: створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі.

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, розвивається сфера комунікації.

4. Комп’ютерні технології.

Завдання: забезпечення комп’ютерної грамотності, це, у першу чергу, засіб для збільшення продуктивності праці викладачів і учнів, спосіб підвищення ефективності й інтенсифікації навчання і самонавчання. забезпечити на уроці. таку форму діяльності, де учень сам відкриває шлях до пізнання. Засвоєння знань — результат його діяльності, цілісний розвиток особистості учня.

Інтерактивна комп’ютерна технологія навчання покликана:

  1. розширити можливості для самостійної творчої діяльності учнів, особливо під час дослідження і систематизації навчального матеріалу;
  2. прищепити навички самоконтролю і самостійного виправлення помилок;
  3. розвинути пізнавальні здібності учнів;
  4. навчити розв’язувати професійні завдання за допомогою комп’ютера;
  5. посилити міжпредметні зв’язки;
  6. розвинути мотивацію до навчання;
  7. більш широко, наочно і доступно представити навчальний матеріал;
  8. полегшити працю викладача (швидше і об’єктивніше оцінити знання учнів);
  9. задіяти всіх учнів до процесу навчання

Мета: формування вчителем мотивації до навчання, спрямованого на розвиток учня як особистості для самостійного набуття знань, їх практичного застосування в повсякденному житті, на розкриття перед учнями можливостей комп’ютера як інструмента пізнання, необхідного в сучасних умовах.

Тірон С. Г.

Сучасні технології навчання географії

1. Технологія проблемного навчання.

В основі технології проблемного навчання при навчанні лежить упровадження методу проблемного викладення навчального матеріалу, частково пошукового та дослідницького методів. Особливістю цієї технології Сучасні технології навчання Проблемного навчання «Акваріум» «Бесіда за круглим столом» «Створення проблемних ситуацій» Ігрові «Хто знає більше» «Рольова гра» «АБВ» Групові «Коло ідей» «Мозковий штурм» «Міжпредметні зв’язки» Інтерактивні «Метод проектів» «Прес» «Займи позицію» 14 є обов’язкове застосування пізнавальних завдань, пов’язаних зі здогадкою, дивом, непорозумінням, тобто порушенням відомих дітям причиннонаслідкових зв’язків з метою формування нових знань. Висунення проблемних завдань та їх розв’язання націлено на формування не лише системи нових знань та вмінь, а й пізнавального інтересу; моделювання розумових процесів та пошуку шляхів розкриття сутності нових понять.

2. Ігрові технології

Географічні ігри постають як засіб спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності при вивченні географії України. Крім того, вони є дієвим засобом формування інтелектуальних умінь дітей. Інтерес до ігор навчального характеру (дидактичних ігор), що вимагають напруження мислення, проявляється не завжди і не в усіх учнів одразу. Тому пропонувати такі ігри слід поступово, позаяк природа гри має такий характер, що за відсутності симпатії до неї вона перестає бути грою. Гра може захопити, та примусити учнів захопитися грою неможливо. Географічна дидактична гра надає навчальній діяльності учнів пізнавального характеру і висуває перед її учасниками певні вимоги щодо географічних знань. Вона має свою стійку структуру, основними компонентами якої є: дидактична мета; правила гри; її матеріально-технічне забезпечення; пізнавальний зміст; ігрові дії; результати гри.

3. Групові технології

Групова технологія навчання передбачає організацію навчального процесу при вивченні географії України, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах при вивченні різних тем із географії України. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах дає найбільший ефект у засвоєнні знань при викладанні географії України у школі.

4. Інтерактивні технології

Навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання. Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісноорієнтованому підходу до навчання з географії України. Моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються рольові ігри. Прогнозовані результати Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями

Хомутенко Л.М.

Використовую:

  • проблемне викладання;
  • пояснювально - ілюстративне викладання;
  • евристичні бесіди;
  • "перевернуте навчання"
  • веб-квест;
  • он-лайн навчання.

Використовую різні методи інтерактивного навчання: творчі завдання, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, дидактичні ігри.

Жукова О.В., Жуков П.О.

Ресурси для створення тестів

  1. Classtime
  2. Сайт "На Урок"
  3. Google -форми
  4. Сайт Kahoot. com

Ресурси для розміщення та перегляду навчального матеріалу

  1. You Tube
  2. Google - сайт
  3. Padlet

Ресурси для створення інтерактивних вправ

  1. Google -презентації
  2. Сайт LearningApps

Ресурси для відео зв'язку

  1. Meet
  2. Skype
  3. Zoom (але малий досвід)

Для спілкування та отримання зворотнього зв'язку

  1. Viber
  2. Телеграм
  3. Месенджер
  4. Інстаграм
Кiлькiсть переглядiв: 358

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.